Як святкували день Івана Купала наші предки

«Хто не піде на Купало,
Щоб йому ноги поламало!» — ось як треба зазивати людей на івенти.

А якщо розібратися, то найбільше народу, велике гуляння в нас на Івана Купала було. Там ставок, там вогнище, шашлик, жива музика з райцентру, батьки десь у компанії друзів, а ти зі своїми дружбанами бігаєш поміж усього цього дійства. Потім пізно вертаємось додому…

А раніше трохи не так було. Принаймні в книжках пишуть, що святкування Купала — то самі обряди й ритуали. Купа роботи!

Сплети вінок, прикрась гільце, збери дрова на багаття. Пусти вінок у ставок, розламай гільце, викинь його у воду чи спали, поплигай над вогнищем та ще й худобу приведи (хай теж буде здорова й корова). Обмотай колесо з воза соломою, підпали його, спусти цей «сонцеворот» згори донизу, бажано у воду.

Одне питання: а коли шашлик?

А його не буде! Ще треба знайти квітку папороті, зібрати чарівне зілля для Андрія, Петра й Грицька. Ну й помолитися всім богам, щоб урожай був нормальний. Фух…

Ох, забули покупатися для очищення душі й тіла!!!

А до чого тут Іван? 😂