Рашизм. Новий режим.

Ми живемо у нові часи, у часи контрасту: бідність межує з пихатим багатством, а інтелект з бездарною тупістю. У цей час хтось будує космічні кораблі або шукає вакцину від безсмертя. А хтось намагається розпалити війну між людьми, задовольняючи особисті потреби та невтілені хворобливі бажання.

Нинішня путінська політика на теренах Російської Федерація (і поза нею) є такою, на яку заслуговує російський народ. Ну не змогла більшість росіян подолати в собі з одного боку тупі імперські амбіції своїх політикантів, а з іншого — вбити поняття власної "великорусскості", за якою ховаються не зовсім величні і навіть перебільшені поняття. Ця "великорусскість" не дає шансу вивільнення свідомості росіян. Тим паче після розпаду СРСР російський уряд знову повторює сценарій своїх країн-попередниць (Московського царства, Російської імперії, Союзу Радянських Соціалістичних Республік).

Царизм, імперіалізм, соціалізм, комунізм... Все, здавалося, пройдено. І в жодному разі не має бути повторено. Але виникає нове поняття — "рашизм" (від англ. Russia (Раша) — Росія) як наслідок хронічної "хвороби совка". Інтернетівські джерела трактують поняття рашизму як "російський нацизм, метою якого є проголошення своєї нації, культури чи церковного ладу вищою цінністю, а всі інші люди проголошуються "нєдочєловєкамі". Тобто російська "сарафанщина", ідея "русского" єдинства, міф про єдиний "вєлікорусский язик" та народ, культ особи царя-президента і водки, тупа сила в загальному обсязі становлять ура-партіотичний рашизм в ідеалі. З поняттям рашизм відроджується стадний колективізм, падіння вартості індивіда. Рашизм твориться елітами із кримінально-кагебістською свідомістю. Для цих людей можливо все, вони без моральних гальм.

Але такою ідеєю "хворі" не лише на Росії. Великоруськість чомусь засіла в мізках представників інших східнослов'янських народів (деяких українців та білорусів), які мають власні неповторні культури і мови, незалежність, власні землі та ще чимало інструментів для створення власних оновлених та розвинених держав. Їх, слава богу, не так і багато. І спонсоруються вони лише російськими спецрозділами, які розпалюють міжусобиці на певних територіях між жителями однієї країни, в Україні наприклад. З їх подачі відбувається фейкова заміна понять та термінів (націоналістів України вже звуть нацистами, а патріотів власної держави - фашистами). Спираючись на такі фальсифікати, й почали себе величати ці "перевертні" "антифашистами". Та хочеться згадати слова Вінстона Черчиля: "Фашисти майбутнього назвуть себе антифашистами". Як багато криється в цих словах! 

Андрій Павловський зауважив, що "рашистами стають хохли, молдавани, вірмени, поляки, татари, білоруси тощо. Ніякий росіянин не зрівняється з, наприклад, обкацапленим хохляцьким совком в ненависті до всього неросійського. Виродки, - це рушійна сила рашизму. Їхнє бажання примазатись до чогось великого, як їм здається, бо імперського,- робить їх скаженими звірами". Грубо? Вибачте. Але чесно.

До речі, рашистів просто можна ще назвати "антиамериканістами". Але це поняття трохи ширше. Воно стосується не тільки росіян, а й кубинців, сирійців і північно-корейців. Ці противники глобалізації є деструктивними за власною суттю, а тому не можуть "креативити" навіть у сенсі негативізму. 

З усього цього інформаційного гармидеру ми спостерігаємо недолуго-тупу силу, яка ґрунтується на ідеї зверхності "російських співвітчизників", їхньої "особливій цивілізаційній місії", антидемократизмі й неоколоніалізмі радянсько-імперського типу, використанні православ'я як моральної доктрини, та на геоекономічних інструментах, у першу чергу, енергоносіях.

Остап Кривдик говорить про небезнадійність ситуації. Він говорить, що "об'єднана Європа, як один із центрів світу, не дозволить себе руйнувати рашистській Росії". Гадаю, нам варто звернутися до Європи, адже з Росією ми пожили... Історія показала, де краще. 

А "сама нова рашистська імперія буде недовговічною - надто багато протиріч усередині неї. Її демографічна катастрофа, фальшива ідеологія, пробудження пригноблених народів, у тому числі й росіян, - змете корумпований режим, і створить новий порядок денний для цілого регіону. 

Але найважливішою є наша сила й солідарність, наша віра в майбутню Україну. І наші дії задля того, щоб її зберегти".

Цікаві посилання:
* О. Кривдик "Рашизм". Українська правда;
* А. Павловський "Рашизм - звірячий оскал російського фашизму";
* Д. Палагнюк "Имперский «рашизм»: бессмысленный и беспощадный".