Віктор Гончаров. «Повернення»

"Повернення" 

А склалося усе так просто...

Мені назустріч, як був коло дверей,

Дівчатко йшло малого зросту,

Із гостротою юних ще плечей!

Аж казанок упав на ками.

Не був я вдома більше чотирьох...

А доня, сплеснувши руками:

"Немає хліба, дядьку, ох!".

А я її у зорі підхопив!

І з нею ми як в небі вдвох.

Моя. Це я її створив.

Не був я вдома більше чотирьох...

Переклав: Not Скот

Оригінал:

"Возвращение"

А все случилось очень просто...

Открылась дверь, и мне навстречу

Девчурка маленького роста,

Девчурка, остренькие плечи!

И котелок упал на камни.

Четыре с лишним дома не был...

А дочка, разведя руками,

Сказала: «Дядя, нету хлеба!»

А я ее схватил — и к звездам!

И целовал в кусочки неба.

Ведь это я такую создал.

Четыре с лишним дома не был...

Виктор Гончаров

1945