Байковий цвинтар, або неЗаросте до тебе стежка, поете!
–
Отримати посилання
Facebook
X
Pinterest
Електронна пошта
Інші додатки
Пам'ятаєте уроки української літератури, на яких учні спочатку вивчають біографію письменника (це надає можливість краще пізнати внутрішній і зовнішній світ автора, умови, в яких він існував), а вже потім переходять до ознайомлення з його творчим доробком? Я чудово пам'ятаю. А ще краще пам'ятаю, що більшість наших видатних співвітчизників знайшли спочинок на території Байкового кладовища. "Похований на Байковому цвинтарі в Києві", — так у підручниках завершувалися життєписи Лесі Українки, Павла Тичини, Андрія Малишка та багатьох інших.
Тож, приблизно, з 5 класу я мріяв побувати на цьому цвинтарі, відвідати могили тих, чиї твори ми так неохоче читали в шкільні часи. Ось тепер, коли вже mam dwadzieście lat, мрія справдилася.
Байкове кладовище — то є справжнє місто, зі своїми вулицями, провулками, церквою, будинками, роль яких виконують склепи та могили, трубопроводом!
Оскільки ніяких путівників чи дороговказів, де були б показані місця захоронення видатних особистостей, адміністрація цвинтаря не спромоглася зробити, довелося самостійно відшукувати хоча б знайомі імена, викарбувані на плитах. Хоча брешу. Була схема кладовища, але лише при вході. Та й толку від неї мало.
Схема Байкового кладовища м. Києва.
Фото: http://andriy-kusiy.livejournal.com
Отож, кого я знайшов (над фото буде посилання до Вікіпедії, якщо вам не відома та чи інша персоналія):
Видно, ніхто давно вже не обробляв ці могили. Скрізь бур'яни та сухе листя — саме таким чином українці вшановують пам'ять своїх митців. Ті ж, певно, чекають на зиму і мріють, аби їхній сором присипало снігом. Проте кому має бути соромно насправді?..
Якщо порівнювати Личаківський цвинтар у Львові та Байкове кладовище в Києві, то столичний могильник програє в цій "битві" вже за візуально-естетичним критерієм. Варто лише зійти з головної Байкової вулиці, де знаходиться прах світочів української культури (і не лише), відразу зустрінешся з бур'янами, що досягають пояса чи твоєї голови.
Хащі Байкового кладовища
Мабуть, єдина, кого легко знайти у цих подекуди непролазних джунглях, — Леся Українка. Завбачливі працівники Байкового зробили з трухлявого дерева вказівний знак ще за часів СРСР, мабуть.