–
Блог
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
"Vivere memento!*"
Что за чудо ты, весна,
В мою грудь вдыхаешь?
Сердце к жизни, как со сна,
Ты мое взываешь?
Я вчера, как Лазарь, тлел
Во гробу из горя —
Что же это заблестел
Огонёк мне, зори?
Дивный глас меня зовет,
Голубая лента:
"Встань, проснись и пробудись!
Vivere memento!"
Ветер теплый, брат ты мой,
Это ли забава?
Иль на горке световой
Так шумит дубрава?
Травка, иль, быть может, ты
Утешительно шептала,
Что со льда, из пустоты
Снова на свет встала?
Или, может, шепот твой,
Речка, сребренная лента,
Смыл и грусть, и мой застой?
Vivere memento!
Везде слышу милый глас,
Жизни зов могучий…
Горы, реки, я люблю вас,
И весну, и ветер, тучи!
Люди, люди! Я ваш брат,
Я для вас рад жить,
Своей кровью очень рад
Ваше горе смыть.
А что кровь не в силах смыть,
Красная сожжет все лента!
Лишь бороться значит жить…
Vivere memento!
* Помни, что живёшь! (лат.)
Перевёл: NOT СКОТ
Оригінал:
"Vivere memento!*"
Весно, що за чудо ти
Твориш в моїй груди?
Чи твій поклик з мертвоти
Й серце к жизні будить?
Вчора тлів, мов Лазар, я
В горя домовині -
Що ж се за нова зоря
Мені блисла нині?
Дивний голос мя кудись
Кличе - тут-то, ген-то:
"Встань, прокинься, пробудись!
Vivere memento!"
Вітре теплий, брате мій,
Чи твоя се мова?
Чи на гірці світляній
Так шумить діброва?
Травко,чи се, може, ти
Втішно так шептала,
Що з-під криги мертвоти
Знов на світло встала?
Чи се, може, шемріт твій,
Річко, срібна ленто,
Змив мій смуток і застій?
Vivere memento!
Всюди чую любий глас,
Клик життя могучий…
Весно, вітре, люблю вас,
Гори, ріки, тучі!
Люди, люди! Я ваш брат,
Я для вас рад жити,
Серця свого кров'ю рад
Ваше горе змити.
А що кров не зможе змить,
Спалимо огнем то!
Лиш боротись значить жить…
Vivere memento!
* Пам'ятай, що живеш! (лат.)
Іван Франко
14 жовтня 1883 року