Завжди сполохана і ніжна
ти, наче ще мале дитя.
А як настане ніч...
Ти - Пристрасть. І з тобою я.
Усе в тобі: вуст стиглі вишні
і трошки неба в сірості очей.
Нехай зникають і майбутні, і колишні.
Не треба днів, дай нам ночей!
Нестримно хочеться летіти
подалі, від людей, від всіх!
Хіба можливо так хотіти?
В твоїх обіймах назавжди б я зліг.