–
Блог
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
Скоро Великдень (він же свято воскресіння Ісуса Христа).
Ми любимо його з дитинства. Більше, мабуть, любимо тільки злизувати з паски глазур.
Це свято, звісно, пов'язане із християнською релігією, але його атрибути (яйця, паска, верба) роблять нас ще тими язичниками (це слово з’явилось не через те, що ми злизуємо глазур язиком).
Коротше: коли князь Володимир Великий охрестив Київську Русь, він знищив давню віру свого народу в сили природи (ѩзыкъ — значить «народ», «плем'я»).
Щоб платники податків охочіше приймали нового Бога, князь постарався. Християнські храми будувались на місці капищ, а нові свята наклалися на старі (так у день язичницького свята Купайла почали відзначати іменини Івана).
Великдень же має багато спільного із язичницьким святом рівнодення. Сьогодні свято Пасхи - це сплав нової релігії і старих народних (язичницьких) традицій.
* Великодній кошик — це жертвоприношення. Предки задобрювали своїх богів, влаштовуючи різні ритуали з їжею. Тепер замість цього ми освячуємо великодній кошик, ним розпочинаємо святкову неділю.
* Паска — це слов’янський калач. У рівнодення пекли спеціальний коровай, що був жертвою різним божествам. Чим був вищим та кращим калач, тим був більшим урожай та приплід худоби.
* Писанки й крашанки теж не вигадка християн. Яйце для людей було символом сонця та народження нового життя, тому й обмінювались ними саме на Великдень. Візерунки і орнаменти — шифри, за якими можна було розгадати, що тобі набажали сусіди.
* Зараз смішно, але люди вірили, що, катаючи яйця, можна змусити злих духів страждати. Якщо ж їх ударяти одне об одне, то можна змусити духів битися лобами.
Коментарі
Дописати коментар