#ШоПослухать — Vivienne Mort

Vivienne Mort

«Боже, о Боже, дай знаряддя праці кожному у руки, не плоди філософів, як я» — настрій сьогоднішнього дня.

Зайшов у тікток: багато тінейджерів досі юзає контент із запорєбріка. Про старших і зовсім мовчу. Досі страждають через смерть Шатунова. Як нам вистрибнути з інформаційно-культурного казанка, у якому варитися після 24 лютого вже не комільфо? Чи може, варто менше рефлексувати на цю тему?

Вирішив витратити час, щоб познайомити вас із «годною» музикою. Із рекомендацій виходить якась одна альтернативщина — то LATEXFAUNA, то Аліна Паш, прости Господи. Коротше, дарую вам ще одну зірку з небосхилу української музики. Гурт «Vivienne Mort» — це наша «застільна» музика (особливо коли ми збирались у садку). Вечір обов’язково завершувався «Рибою» і довгими філософськими суперечками навколо літературно-політично-особистих проблем людства (ах, повернуть би ті часи).

Може здатися, що всі пісні «Vivienne Mort» занадто мінорні, із дуже складним змістом, але варто послухати про «рожевих поросят, згорілих на сонці», про «бідну Персефону», то все стане на свої місця. А загалом, мізки треба тренувати і якісною музикою з якимись смислами. А то можна скотитись і до банальностей про тьолок, шмоткі і щось там ще.

Не так давно гурт оголосив про кінець свого існування, однак думаю, війна підштовхне Даніеллу Заюшкіну і Ко на нові роботи.

Поки шукав матеріал, виявив, що за довге своє існування в них мало кліпів; а кожен полуторний українець майже не знає нічого про «Vivienne Mort». Та це ненадовго, бо ж ви розкажете своїм друзям про цю групу й підпишитесь на них у стримінгових платформах (хоча б на YouTube). Пам'ятайте про запорєбріковий казанок, у якому можна поплавити свої мізки.

Список пісень «Vivienne Mort», що свого часу пестили моє вушко й задовольняли естетичні смаки:

🎶 «Риба» («Твій ангел іде просто сидіти на березі річки й ловити рибу, якої ти навіть не їстимеш», «Відпусти свою рибу в інший океан», «Все живе хай живе»).

🎶 «Лети» («Нехай все тоне, задихається, а ти лети!»).

🎶 «Пташечка» («Бо я ж не плачу! Плачу, плачу…»).

🎶 «Час» («Але час, все минає, час, він спокою не знає).

🎶 «Думаю про тебе» («Думаю про тебе, за тобою тужу, і це для мене найжаданіша дружба»).

🎶 «Іній» («Невже такі безжальні небеса, невже вони зовсім не відчувають болю?», «І я розпалася на тисячі зірок, собою освітила кожен закуток земного тіла»).

🎶 «Персефона» («Думала, зірвані квіти не в’януть, а в’януть ще й як!»).

🎶 «Сліди твоїх маленьких рук» («Не соромся і впусти мене в свій дім, якщо хочеш, я сама там приберу. Покажи мені свої дитячі фото і сліди своїх маленьких рук»).